Кенгуру підняла на дівчинку заплакані очі:
— Саме так, сонце! Без рукавичок мої руки почорніють від нього! Без мітенок я схоплю нежить!
— Дурниця! — розсердилася Дороті. — Вперше чую, щоб кенгуру носили рукавички! Я ненавиджу мітенки!
— Як? — Кенгуру від подиву навіть перестала плакати. — Ти не носиш мітенок?
— Ніколи! — відрізала Дороті. — І тобі не раджу! А будеш плакати, так точно заробиш нежить! Краще скажи, де ти живеш?
— Недалеко, відразу за Пазлополем, — відповіла Кенгуру. — А моя бабуся живе в Пазлополі. Це вона сплела мені мітенки.
— Ось і вирушай до бабусі, — розпорядилася Дороті. — Вона сплете тебі нові мітенки. Можеш стрибати поруч із нами, ми саме туди їдемо.