— Прийдемо у ваші кімнати, я все поясню, — пообіцяла Дороті. — Вам страшенно пощастило! І мені теж! Я така щаслива, що ми знову разом!
— Я б хоч поголився, — продовжував дядько Генрі.
— А я б причесалася, — вторила йому тітонька. — Моє волосся жахливо виглядає.
— Дурниці! — заспокоїла їх Дороті. — Буде ще час причепуритися. Тепер вам не доведеться гнути спини зрання до смеркання.
— Як же так?! — в один голос вигукнули дядько з тіткою.
— А ось так! Адже ви в чарівній країні, і не в гостях, а назавжди!
VI. ГУФ ВІДВІДУЄ ФАНАБЕРІВ