------
I. КОРОЛЬ НОМІВ ХОЧЕ ПОВЕРНУТИ ЧАРІВНИЙ ПОЯС
Король Номів був аж занадто розлючений. У такі періоди його краще не чіпати. Тож усі піддані трималися від нього якомога далі, навіть Головний Управитель Каліко.
Через це Король, якого звали Бурим Рокватом, скаженів у повній самоті. Він сердито міряв кроками свою печеру, повну коштовностей, і злував немилосердно. Раптом його наздогнала думка, що наодинці ятритися безглуздо: набагато краще й корисніше для здоров’я зігнати свою злість на комусь, принизивши його. Король підскочив до гонга і щосили вдарив у нього.
На поклик, тремтячи від страху, з’явився Каліко.
— Поклич до мене Головного Радника! — заревів розлючений монарх.
Веретеноподібні ноги Каліко винесли із зали його вгодоване тіло з максимальною швидкістю, й незабаром Головний Радник увійшов до печери. Король сердито мовив йому: