— Чиста правда.
— Живуть собі розкошуючи й горя не знають?
— Цілковита правда.
— І немає між них нещасних і незадоволених?
— Жодного.
— В такому разі, Ваша Величносте, — мовив вусань, — я беруся за цю справу. Терпіти не можу добряків, а від веселунів і щасливчиків мене просто нудить! Тому я люблю Вашу Величність. Призначайте мене генералом, і я покажу їм справжню злість! Обіцяю завоювати і знищити жителів Озу. Якщо не зможу цього зробити, то готовий стати поживою для голодних семиголових псів.
— Оце вояка! — зрадів Король. — Інша розмова! Тебе як звати, Генерале?