— Вам, досвідченому мандрівнику, слід було б помітити, що кожна місцевість тим чи тим відрізняється від будь-якої іншої місцевості, кожному населеному пункту притаманні свої, особливі, неповторні риси. За невловимими ознаками, за манерою
поведінки жителів, за виразом їхніх облич, по ході, нарешті, можна точно визначити, де ви перебуваєте. Якщо ж ви зробили помилку, або через недогляд опинилися там, де зовсім не мали наміру опинятися, тоді вам слід...
— Скільки можна базікати! — не витримала тітонька. — Зупиніть цього пустодзвона!
— Так він і є пустодзвон! — усміхнувся Чарівник. — Тепер я переконався, що ми в селищі Пустодзвонів.
— Невже не можна просто сказати «так» чи «ні»? — сердито буркнув дядько Генрі.
— Боюся, що пустодзвони не знають таких коротких слів, — завважив Омбі Ембі.
Перехожий тим часом продовжував базікати, і на звуки його голосу підійшли ще кілька місцевих жителів. Між пустодзвонами зав’язалася жвава дискусія. Одна з пустодзвонів, почувши зауваження Омбі Ембі, звернулася до мандрівників: