Коли зайці воліють міського життя,
Одягають костюми й прикраси,
Вони швидко звикають до такого буття,
А ще люблять точити ляси.
Як це сумно, як сумно, боятися всіх,
І людей, і собак, і мисливців.
То вже краще за острах — радісний сміх У розкішній кролячій столиці.