— Але Король сам їй розповість про все! — заперечив той.
— От Король нехай і розповідає!
Камергер провів гостю у тронний зал. Там, на величезному троні-дивані, лежав, задерши лапи догори, заячий Король. Він скиглив, наче те щеня.
Придворний торкнув монарха за плече:
— Ваша Величносте! Ваша Величносте! Вставайте! Відвідувачі!
Король розплющив очі, глянув на Дороті, потім сів, дістав з кишені королівської мантії хустинку, витер заплакані очі, насунув на голову корону і звернувся до гості:
— Вибачте мою печаль, шановна незнайомко, але перед вами найнещасніший з монархів. До речі, — Король повернувся до камергера, — котра година?