— А як же одяг? Адже він стане мені завеликим, — перепитала Дороті.
— Одяг зменшиться разом із вами, шановна.
— А потім ви зможете мене збільшити?
— Легко!
— Тоді я згодна, зменшуйте!
— У такому разі будьте ласкаві слідувати за мною!
Заєць жваво зіскочив зі столу і у два стрибки опинився біля невеликих дверцят у дальньому кутку кімнати. Пройти в такі маленькі дверцята Дороті нізащо не змогла б, але дівчинка не розгубилася і сміливо зробила крок вперед — вона знала, що в чарівній країні можливо все. І справді, з кожним кроком зріст її зменшувався, а коли вона опинилася біля дверцят, то була вже не більше дорослого зайця. Заєць-стражник відчинив дверцята, і дівчинка опинилася в Заячому Королівстві, відокремленому від решти світу високим муром з білого мармуру.