— Від правительки Країни Оз? — недовірливо перепитав Заєць.
— Так-так! Від Принцеси Озми! Вона — моя подружка! — квапливо пояснила дівчинка.
— Он як? — Заєць-стражник неохоче простягнув лапу. — Давайте сюди, я гляну.
Дороті простягнула листа крізь ґрати.
Заєць розгорнув папір і прочитав написане вголос (мабуть, йому хотілося похвалитися перед незнайомкою своїм умінням читати): «Прошу всіх моїх підданих надавати Принцесі Дороті всіляке сприяння і виявляти до неї увагу, якщо вона покаже цього листа».
— Гм, справді. І підпис: «Принцеса Озма», і велика королівська печатка. Дивно, вельми дивно... — Заєць пожував губами. — Ну що ж, ми — піддані Озми і зобов’язані дотримуватися її вказівок.
— Тоді, може, впустите мене? — нетерпляче запитала Дороті.