— Справді, панове, не залишати ж нам її голодною! Так вона, чого доброго, і нас з’їсть! Невже ні в кого не знайдеться чого-небудь зайвого, щоб втамувати апетит гості?
— У мене знайдеться! — зголосився рум’яний Рогалик. — У мене на задньому дворі є вафельна хвіртка, я можу і без неї обійтися.
— А я можу запропонувати дитячу коляску, — відгукнувся солодкий Пиріг. — Мої сини ростуть швидко, на дріжджах, і коляска їм вже не потрібна.
— Дуже вам дякую, панове, ви врятували нам життя, — подякував землякам Корж. — А ви, панночко, ідіть за Рогаликом і Пирогом, вони вас нагодують.
— А можна я покличу друзів? — зраділа Дороті. — Вони теж голодні.
— Пообіцяйте, що вони добре поводитимуться, — зажадав Пиріг.
— Обіцяю! — з готовністю кивнула Дороті.