--==Страница 133==--

Пред Оглавл След

— Вимагаю страти! Відрубати голову базікам! Ще й собаку з куркою сюди привела! Весь посуд нам переб’ють! Зграя хуліганів! Їсти їй захотілося! А сама, мабуть, і рук перед їдою не миє!

На казан сіла! Двічі рубати їй голову! Ні, тричі, щоб надовго запам’ятала! Бач, як знахабніла!

— Гадаю, ви дещо пересолюєте, шановна Солонко, — миролюбно завважив Король. — До того ж не бачу потреби двічі рубати голову, а тим паче тричі. Гадаю, й одного разу достатньо.

— А я вважаю, що краще взагалі не рубати! — не втрималася Дороті.

— А вас попрошу утримуватися від зауважень, — перервав дівчинку Друшляк. — Ви — зацікавлена сторона і не в змозі судити об’єктивно.

— Гадаю, ми все-таки маємо бути ласкавими до людства, — сказала своє слово Пічка.

— Але дівчинка — не людство, вона — людина, — відповів їй на це Штопор.

Пред Оглавл След