— Сідай на край плити! — розпорядився Король.
Дороті сіла, Тото злякано притиснувся до її ніг, Біллина влаштувалася у господині на колінах. Навколо них тим часом зібралися численні піддані Кухонного королівства.
Король Ніж, переконавшись, що всі на місці, звернувся до присутніх з промовою:
— Шановні жителі Кухонного королівства! Високоповажні миски й чайники! Пательні й казани! Ложки й виделки! Та інші, та інші, та інші! Командувач Ложковим полком Ополоник затримав у лісі та привів до нас бранців, щоб ми з ними... ні, щоб ми їх... Загалом поняття не маю, навіщо він їх привів. Мені потрібна ваша порада. Суддя Друшляк, станьте праворуч від мене, допоможете мені просіяти факти. Хто хоче висловитися?
— А чому у вашого судді голова дірява? — голосно запитала Дороті, намагаючись перекричати дзвін посуду.
— Дірява голова дає змогу відокремлювати істину від брехні, — ввічливо пояснив Король, а пошепки додав: — Раджу помовчати, не підливай оливи у вогонь!
Наперед вискочила Солонка. Кришка її підстрибувала від обурення: