— І коли вони заявляться? — Щойно буде готовий підземний хід.
— Що ж, прекрасно. Ми вже дісталися до середини пустелі, хоч і доводиться довбати тверду породу. Але під Країною Оз робота пришвидшиться — там ґрунт м’який.
— Щойно закінчимо, фанабери, рикуни та фантастики одразу прийдуть нам на допомогу. Вважайте, що ви вже перемогли, Ваша Величносте.
Але Король виглядав стурбованим:
— Нам слід було б спочатку самим спробувати, — задумливо мовив він, походжаючи по печері. — Усі наші союзники занадто ненадійні. Того й гляди зажадають собі всю здобич, і ми залишимося з носом.
— Одним нам не впоратися, — рішуче заперечив Гуф.
— Чому?