— Найперший та Найголовніший Лиходій, вождь Фантас-тиків з гори Фантазмів, теж обіцяв нам свою допомогу.
— Ні! — злякано вигукнув Король. — Тільки не це! Ти з глузду з’їхав! Зв’язатися з фантастиками! Не вірю!
— Хочете вірте, хочете ні, Ваша Величносте, але це так.
— Але ж їм не можна вірити! Підступніших за фантастиків немає нікого на світі! Вони почнуть з Країни Оз, а потім і за нас візьмуться!
— Дурниця! — у глибині душі Гуф розумів, що Король має рацію, і тому намагався здаватися максимально самовпевне-ним. — Найперший та Найголовніший Лиходій — мій особистий друг. Я був у нього в гостях і розмовляв з ним віч-на-віч. На нього можна покластися, — деталі бесіди Генерал вирішив не розкривати, щоб не розчаровувати Короля.
— Якщо це справді так, то тобі ціни немає! — похвалив Гуфа монарх. — Чому я раніше не зробив тебе генералом? Яку частину видобутку зажадав цей Найголовніший Лиходій?
— Взагалі нічого! Він погодився просто для задоволення! Навіть Чарівний Пояс йому не потрібен.