Дехто з глядачів розсміявся при останніх словах Робили. Однак лікар Бориль був чимось стурбований.
Ортега який щойно прийшов до тями, нічого не говорив, нікого не впізнавав, навіть дружину, і не розумів слів співчуття, з якими звернувся до нього сам король Уконда.
— Дивно, дуже дивно! — бурмотів лікар Бориль — Погляд Ортеги блукає, як у немовляти, і рухи його рук і ніг також безладні. — Цікаво, дуже цікаво! — пожвавішав він. — Цей випадок може виявитись цінним для науки. Мила жінко! — звернувся він до дружини ловчого. — Я берусь лікувати вашого чоловіка, і до того ж абсолютно безплатно.
Не слухаючи слів подяки Алони, добродушний лікар наказав мисливцям віднести Ортегу додому, бо, коли його поставили на ноги, ловчий не міг ступити жодного кроку. Бориль пішов услід за ношами.
СОННА ВОДА
ікар Бориль день і ніч проводив біля ліжка Ортеги. Виявилось, що ловчий дійсно у всьому був схожий на новонародженого. Він не вмів їсти, і його доводилось годувати з ложечки. Ортега не говорив, лише щось нерозбірливо белькотав. Він не розумів слів, звернених до нього, і не відгукувався на власне ім'я..