Арриго озирнувся навкруги, чи немає поблизу шпигуна, і шепнув Фредові на вухо:
— А, знаєте, я розмірковував над словами панни Еллі і тепер вважаю, що в них багато правди…
"Ось у нас і з'явився спільник", — радісно подумав хлопчик.
Частину довгого шляху Еллі пронесли на ношах. У Священній печері прибулі побачили сліди копіткої роботи: все було розрито, перекопано.
Еллі стала біля руїн басейну і наказала всім присутнім, крім Фреда й Тотошка, відійти подалі, попередивши, що заклинання, які вона вимовлятиме, можуть зашкодити смертним. Усі з переляку кинулися геть.
Еллі почала говорити, роблячи руками у повітрі дивні жести: