--==Страница 143==--

Пред Оглавл След

Тепер, коли в дітей була впевненість, що вони не загинуть та що їхня подорож завершиться благополучно, у них з'явились такі бажання, які не могли виникнути кілька днів тому.

Фред сказав, що навряд чи розсудливо залишати човен на березі.

— А Тотошко? — вигукнула дівчинка. — Хіба це тобі не охорона?

Фред дозволив себе умовити, йому й самому кортіло поглянути на таємниче місто. Діти витягли байдарку на берег, наповнили камінням і прив'язали до неї Тотошка.

— Коли щось, подаси голос! — наказала Еллі песикові.

До очікуваного міста залишалося з півмилі. Дорога тяглась рівниною, заваленою дрібним і великим камінням, і діти час від часу спотикались.

Пред Оглавл След