— Кінець твоїм хвастощам! — весело заявив хлопчик. — Тоді і я своїми очима побачу усі дива Чарівної країни.
— Ага, ага, а ось і не все. Я ж їх бачу уже втретє, а ти тільки вперше.
Через дві години річка винесла човен у великий грот, далекий край якого не можна було роздивитися навіть при золотистому світлі. Грот був дуже великий, але все ж не міг зрівнятися з Країною Підземних рудокопів. Тут не було пагорбів, порослих лісом, не було міста…
Зрештою, місто якраз і було!
Неподалік від берега Еллі і Фред розгледіли щось подібне до громаддя споруд, збудованих людськими руками.
— Місто, місто! — закричала Еллі. — Милий Фредді, підемо подивимося!