— Музика, яку надалі слухатиме моя служниця, — своєю чергою завважила Марголотта, — це накази її господині. Але я нічого не маю проти того, що її появу на цьому світі вітатиме невидимий оркестр. Потім мої розпорядження і вказівки цілком замінять його.
Грамофон заграв веселий марш, а Кривий Чаклун відімкнув шафу й дістав золоту баночку з Живильним Порошком.
Потім всі підійшли до лавки, де сиділа Латочка. Марголотта і дядько Нанкі зупинилися біля вікна, Оджо став збоку, а Кривий Чаклун — перед лялькою, щоб зручніше посипати її Порошком.
Скляний Кіт теж підійшов ближче, щоб подивитися на небачене видовище.
— Усі готові? — запитав доктор Піпт.
— Усі готові, — відгукнулася його дружина.
Тоді Кривий Чаклун нахилився до Латочки й перехилив баночку. З неї висипалося кілька крупинок чудодійного засобу, що впали на голову і руки ляльки.