— Так, хвилиночку, — сказала Марголотта. — Насамперед візьмемо «Послух».
Вона зняла з полиці банку й одсипала з неї в тарілку.
— «Привітність» і «Правдивість» теж годяться, — додала господиня й одсипала потроху з кожної банки. — Ну ось, мабуть, і все, — закінчила Марголотта, — інші якості служниці ні до чого.
Дядько Нанкі, що стояв поруч із Оджо, постукав по банці, на якій було написано «Кмітливість», і сказав:
— Трошки.
— Трошки «Кмітливості»? Так, мабуть, слід додати, — сказала Марголотта і вже взялася було за банку, аж тут Кривий Чаклун гукнув від вогнища:
— Марголотта! Швидко до мене!