— Змахне ганчіркою?
— Атож! Витиратиме пилюку й змахне! З пилюкою!
— А ми... А ми... А ми... Слухай, Карику, я вже придумала... Знаєш що, сядемо на бабку. Іван Гермогенович побачить дохлу бабку і неодмінно покладе її собі в стіл, а ми тоді заберемось під мікроскоп, і він побачить нас... Ну, звісно, побачить! І зробить знову великими... Вилазь швидше на бабку.
Валя схопила Карика за руку.
— Сідай!
Допомагаючи один одному, діти спритно видерлися на бабку, але як тільки вони усілись, бабка заворушилася, затріщала громохкими крильми, важко заворушилась і запихкала, як машина.
Діти відчули, як під ними почало вигинатися сильне м’язисте тіло.
— Ой, вона жива. Злазь швидше! — верескнула Валя.