— Невже? — недовірливо усміхнулась Валя і щосили крикнула: —Еге-ей! Ми ту-у-ут!
Вона глянула на Карика і запитала:
— Ну що? Погано чути?
— Для нас — добре, а для Івана Гермогеновича — погано.
— А що ж тепер буде з нами?
— Нічого особливого. Змахнуть ганчіркою з підвіконня, розтопчуть ногами — от і все...
— Хто змахне?
— Та сам же Іван Гермогенович.