— Ой, як гарно пахне! — вигукнула Валя.
— Постав на місце! — сердито сказав Карик. — Нічого не чіпай. Може, це отрута. Відійди од столу. Чуєш?
Валя поставила склянку на місце, але від столу не відійшла, рідина так приємно пахла, що хотілося понюхати ще раз..
— Валько, відійди! — сказав Карик. — А то я мамі скажу. Чесне піонерське!
Валя обійшла круг столу, посиділа в кріслі, але незабаром вернулася назад і ненароком опинилася знову перед склянкою.
— А знаєш, Карику, це ж газована вода! — сказала вона, і раптом їй так захотілося пити, наче цілий день вона їла копчені оселедці.
— Не чіпай! — крикнув Карик.
— А якщо мені хочеться пити? — спитала Валя.