— Це ж непристойно!
— Чому?
— Не знаю! Бабуся каже, — непристойно. Ми з Валею читали недавно книжку про Гуллівера і ліліпутів, а бабуся взяла та й порвала її. Вона каже, непристойно зображувати людей крихітними. Бабуся розгнівалася навіть. Вона сказала: людина більша за всіх тварин, а тому всі й підкоряються їй.
— А чому ж пристойно людині бути меншою за слона?
— Так то ж слон!
— Нісенітниці, мій хлопчику, — людина велика не зростом, а своїм розумом. І розумна людина ніколи не подумає навіть, пристойно чи непристойно випити зменшувальну рідину і вирушити в дивний світ комах, щоб відкрити багато чого такого, що дуже потрібно й корисно людині. Та й, крім того... А втім, пора, мій друже, й по домівках.
— А скажіть, Іване Гермогеновичу...
— Ні, ні. Більше я нічого не скажу. Досить. Відкладемо розмову на завтра! Іди, друже, додому. І я стомився, Та й тобі час уже спати.