— Привіт! Я такий щасливий, що зустрів тебе!
— Привіт! — холодно привітався Нюхмурик.
— Можна мені погрітися біля твого вогню? — не вгавав Крихітка, уся його мокра мордочка променіла утіхою. — Хто б повірив, що я коли-небудь буду Тим, кому пощастить сидіти біля табірної ватри самого Нюхмумрика! Ніколи в житті цього не забуду!
Крихітка присунувся ближче, поклав лапку на наплічник і шанобливо прошепотів:
— Це тут лежить твоя гармонія? Ось тут, всередині?