По обіді повернулася додому Хропся. Вона була на гостині у бабусі Маленької Мю і, звичайно, відразу довідалася, що Мумі-троль знайшов Дракончика.
Той сидів на столику біля Нюхмумрикового горнятка з кавою і облизував лапки. Дракончик покусав уже всіх членів родини, окрім Нюхмумрика, а коли сердився, пропалював дірку у чомусь.
— Який гарненький! — захоплено скрикнула Хропся. — Як його звати?
— Ніяк. Просто Дракончик, — буркнув Мумі-троль, обережно посуваючи лапку по скатертині, аж доки торкнувся позолоченої ніжки Дракончика. Дракончик рвонув угору, зашипів, видмухнувши клубок диму.
— Ой, яке чудо! — тішилася Хропся.
Дракончик знову підсів до Нюхмумрика, принюхуючись до його люльки. Там, де він сидів, з’явилася кругла коричнева дірка на скатертині.