— Я тільки те й роблю, що всюди наводжу лад, — розсердився він.
— У часи Мумі-мами все було інакше, — сказала Чепуруля, ні до кого не звертаючись.
Мудрик не зводив очей з її червоних черевичків, він бачив, що вони їй затісні. Налетів дощ, останній сумовитий листочок відірвався від гілки й упав на ґанок. Дощ припустив не на жарт.
— Привіт! — гукнув Нюхмумрик.
Усі перезирнулися.
— Наче дощ падає, — нервово пробурмотіла Чепуруля. — Нікого немає вдома…