— Маю намір поглянути трохи згодом, що там з погодою, — вів далі Мумі-тато, набиваючи люльку. — Як на вашу думку, човна не знесе у море?
— Навряд, — поважно відказав Наглядач маяка. — Настав новий місяць, тож припливу не буде…
Догоріла й третя свічка. Тепер лише світло від вогню у плиті витанцьовувало на долівці.
— Я випрала простирадла, — втрутилася у розмову Мумі-мама. — Хоч вони й були ще зовсім чисті. Ваше ліжко стоїть на своєму колишньому місці.
— Дякую, дякую, — Наглядач маяка встав з-за столу. — Тільки цієї ночі я, мабуть, таки спатиму у маяковій вежі.
Усі побажали одне одному на добраніч.