— А тут треба високо занести ногу, — попередила Мама перед східцями.
— Я знаю, — відповів Рибак.
Коли заскрипіли вхідні двері, він здригнувся, відмовляючись іти далі.
— Ми спекли торта й прикрасили кімнату, — вмовляла його Мумі-мама. — Приготували подарунки!
Мама перевела Рибака через поріг, вона поволі почали підніматися угору крученими сходами. Південно-західний вітер шаленів поза стінами маяка, інколи вів завивав, вриваючись у розбите вікно.
Мама відчула, як тремтить Рибакова лапка.