Рибак поважно схилив голову.
— Ви перші, хто згадав про мій день народження. То мені велика честь…
— Ми влаштували для вас удома невеличке свято, — сказала Мумі-мама.
— На маяку?! — аж скрикнув Рибак, вмить попіснівши на обличчі. — Я туди не хочу!
— Послухайте мене, — спокійно переконувала його Мама. — Вам зовсім не треба дивитися на маяк. Гарно заплющіть очі і дайте мені лапку. А ти, Мю, побіжи, будь ласка, наперед і постав воду на каву. А ще запали свічки!
Рибак міцно заплющив очі й простягнув Мамі лапку. Мумі-мама обережно повела його вересовою лукою до маякової гори.