Коли усі дошки вляглися стосами за лінією припливу, вся родина подалася додому варити рибну юшку. Під підвітряним берегом на повну силу шаленів шторм, збиваючи з ніг Маленьку Мю.
По дорозі додому Мумі-мама спинилися біля свого садочка, який заполонили налякані ялинки. Вона стала на коліна й зазирнула під сланке віття.
— Яблунька вже зійшла? — запитав Мумі-троль.
— Та я ще не зовсім здуріла, — засміялася Мама. — Вона стане схожа на деревце десь аж за десять років… Я хотіла лише її трішки підбадьорити.
Мама з жалем дивилася на всохлі кущики шипшини.
«Безглуздо було пересаджувати їх, — подумала вона. — Але їх ще багато, увесь острів поріс шипшиною. Може, на волі їм ліпше живеться, ніж у садку?»