— Так, але якщо… — засумнівався Тато.
— У всякому разі, — втрутився Мумі-троль, — якщо Різдво розсердиться, ми зможемо заховатися на веранді, — а тоді, звернувшись до Крихітки, додав: — Будь-ласка, усе це ваше!
Крихітка не вірила власним очам. Вона сторожко підступилася до ялинки, за нею присунулися родичі та друзі — їхні вуса шанобливо тремтіли.
Вони ще ніколи не мали свого Різдва.
— Мабуть, настав час утікати, — стривожено мовив Тато.
Родина Мумі-тролів, швидко перебираючи лапками, кинулася на веранду й заховалася під столом.