Але Мама, суворо глянувши, урвала її:
— Подивись спершу на себе! А тепер беріться до човна…
Вони вийшли на причал з купальнею, де мешкала Вітрогонка, постукали у двері.
— Привіт! — Як почувається невидиме дитятко? — поцікавилася Вітрогонка.
— Бракує лише личка, — відповів Мумі-тато. — Зараз їй трохи не по собі, але це, напевно, минеться. Допоможеш нам впоратися з човном?
— Ясна річ!