Фредріксон (саме його малося на увазі) притьмом приніс ганчірку, яка виявилася піжамою Потішника, а тітка пані Гемулевої заходилася витирати нею палубу.
— Я дуже сердита, — пояснила вона. — А заспокоює мене лише прибирання…
Ми мовчки стояли позад неї.
— Чи не казав я про Передчуття, — врешті спромігся на слово Потішник.
Пані Гемулева миттю обернула до нас свого бридкого носа.