— Ото вже трам-тарарам! — буркнув Мумі-троль. — Бери весла, Нюхмумрику, треба з цього якось виплутуватися. А ти, Чмиху, осел!
— Знаю, — покірно відповів малий. — З якого кінця почнемо?
— З середини. Тільки ж не приплутай до волосіні свого хвоста!
І Нюхмумрик, обережно загортаючи воду веслами, вивів «Пригоду» у море.
Мама Мумі-троля у чудовому гуморі поралася в будинку. У саду поміж листя дерев ніжно шарудів дощ. Спокій, лад і тиша панували навколо.