— Я хотіла б тут жити, — озвалася Тюльпанна. — Ці квіти ще гарніші за мій старий тюльпан. До того ж, моє волосся ніколи не пасувало до його барви.
— Погляньте, хатинка з чистого золота! — захоплено вигукнуло Крихітне Звірятко.
Посеред лугу височіла вежа з довгим рядом вікон, у шибках яких віддзеркалювалося сонце.
Останній поверх був із суцільного скла, у ньому заломлювалися й виблискували сонячні промені, здавалося, що то не скло, а палахкотливе червоне золото.
— Цікаво, хто там живе, — мовила Мама Мумі-троля. — Може, ще надто рано будити мешканців?
— Але я жахливо голодний, — сказав Мумі-троль.