— Я втомився, — нудив він. — Мені вже все набридло. Тепер ваша черга нести намет… І пательню теж…
— Хоч намет дуже зручний, — озвався Нюхмумрик, — не варто, однак, занадто перейматися речами, якими володіємо. Викинь його — та й по всьому! І пательню теж! Однаково нічого на ній смажити…
— Ти серйозно? — вражено запитав Чмих. — Кинути у прірву?
Нюхмумрик лише кивнув.
Чмих підійшов до самого краю урвища.
— Шкода… У ньому можна жити, — бурмотів він. — Намет назавжди міг би стати моїм… Любий Мумі-тролю, я не знаю, як мені вчинити!