— Нині ми видряпаємося на найвищу вершину, — повідомив він.
— Звідки ти знатимеш, що вона найвища? — запитав Чмих, витягаючи шию, щоб побачити вершину, однак гора ховалася у важких сірих хмарах.
— А ти пильно придивися, — порадив Нюхмумрик. — Бачиш, скільки цигаркових недопалків навкруги? Це професори поскидали їх вниз.
— О-о, зрозуміло, — Чмих засмутився, що не він першим це помітив.
Усі троє спиналися вгору вузькою крученою стежкою, пов’язані між собою страховою мотузкою, яка затягувалася у кожного вузлом на животі.
— Не забувайте, що все робиться на вашу відповідальність, — нагадав Чмих, котрий ішов останнім у зв’язці. — А ще пам’ятайте про моє запалення вушок у дитинстві.