--==Страница 82==--

Пред Оглавл След

— Справді, — погодилася Джульєтта. — Але я думаю, що потрібно летіти до вулкана негайно: раптом там десь є Спарт. Ще встигнемо відпочити. Та ви, певно, не дуже й натомилися, їдучи в мене на спині.

З кожним помахом Джульєттиних крил вулкан ближчав. Разом з ним наближалися й дивні звуки, що явно долинали від Курячого. Це був якийсь незрозумілий, хаотичний і пронизливий клекіт, схожий на…

— Не може бути! — голосом, сповненим подиву, вигукнув Гаврик, коли вони почали спускатися до вулкана. — Подивіться, це ж…

— Що вони тут роблять?! — з не меншим подивом вигукнула Джульєтта. — Це ж кури!!!

— Отакої! — писнув Петяка. — Он воно що! Курячий… І як ми зразу не здогадалися.

Мандрівники побачили під собою незвичайну картину.

Пред Оглавл След