— Справді, без магії тут не обійтися, — погодився Шмигун.
— Або без мене. — За спинами буки і лепрехуна почувся знайомий голос.
Вони обернулися й побачили Понтія. Пугач сидів на камені й перебирав дзьобом пір’я.
— Ти звідки взявся? — здивувався Гаврик.
— Я прибув сюди ще вчора, думав, ви в моїй печері. Але…
— Що але? — спитав лепрехун. — Чому ти не прилетів до печери? Ми були біля неї.