Тільки тепер Гаврик зрозумів, звідки ця купа каміння: Шмигун розбирав завал, щоб урятувати їх.
— Спасибі, друже! Просто ми знайшли інший вихід.
— Гаразд, — позіхнув лепрехун, — розкажете завтра. А зараз давайте поспимо.
— Слушно, — кивнув Гаврик і почав умощуватися поруч.
— Шмигуне, а де твій капелюх? — спитав Петяка. — Можна, я в ньому ляжу?
— Лягай на здоров’я, він десь тут, поруч.