Місяць над Місячною вежею був як ніколи великим і яскравим. Надворі вечоріло.
Гаврик і Петяка, ховаючись у затінку замкової стіни поволі віддалялися від воріт.
Щойно друзі вийшли із замку, Геліус, як і обіцяв, вивів буку з горобчиком. Він наказав тролям, які охороняли ворота, відчинити браму. Велетні були на диво слухняними. Вони беззаперечно виконали наказ блазня.
Гаврик з Петякою прямували до Чорного озера, їм кров з носа потрібно було до світанку вийти з Міста непоміченими. До того ж вони сподівалися десь біля озера знайти Шмигуна.
Йшли мовчки, скрадаючись від будинку до будинку, від дерева до дерева, від куща до куща. Згодом найшла хмара й стало темніше.
Майже опівночі друзі дійшли до Чорного озера.