— Ох, чоловіче добрий! — промимрила вона. — Та хіба в нас своїх дітей мало, що ти надумав принести до хати ще й підкидька? А може, воно принесе нам нещастя? Та й як же нам виглядіти його? — і вона дуже розгнівалася на чоловіка.
— Ні, ти послухай, це ж не звичайне дитя, а Дитя-зірка, — заперечив чоловік і розповів дружині дивну історію про те, як він знайшов дитину.
Але це її не заспокоїло і вона стала глузувати з чоловіка, лаяти його й кричати:
— Своїм дітям он не вистачає хліба, а ти хочеш годувати ще й чуже? А хто потурбується за нас? Хто нас нагодує?
— Ну, жінко, та бог навіть за горобців турбується і дає їм харч, — відповів чоловік.
— А мало їх гине взимку з голоду? — спитала дружина. — Чи, може, зараз не зима?