— Ні, не дам, бо цей плащ ні мій, ні твій, а цієї дитини, — і, побажавши йому доброго здоров'я, підійшов до своєї хати й постукав у двері.
Коли дружина відчинила двері й побачила, що це її чоловік вернувся живий-здоровий, вона обняла його, поцілувала, допомогла зняти з плечей важку в'язку хмизу, обмела йому сніг з чобіт і запросила до хати.
Але він сказав їй:
— Я знайшов щось у лісі і приніс тобі, щоб ти подбала про нього, — і не переступив порога.
— Що ж це таке? — вигукнула дружина. — Покажи хутчій, бо хата в нас гола, і нам стілько всього треба.
І тоді він розгорнув плащ і показав їй дитинча, що спало.