— Так, я знайшов його в лісі, і це справді було десять років тому.
— А які речі були при ньому тоді, як ти його знайшов? — вигукнула жінка. — Чи не було в нього часом на шиї бурштинового намиста? І чи не був він закутаний у золотий плащ із вигаптуваними по ньому зірками?
— Саме так, — відповів Лісоруб. І він витяг плащ та бурштинове намисто із скрині, де вони лежали, й показав їх жінці.
І коли вона побачила ці речі, то заплакала з радощів і сказала:
— Це він, мій синочок, якого я загубила в лісі. Благаю вас, покличте його негайно, бо я обійшла весь світ, шукаючи його.
І Лісоруб з дружиною вийшли надвір, і гукнули Хлопчика-зірку, й сказали йому: