– То, мабуть, хазяйка була лиха?"
– Щ, пане, ні! Моя хазяйка завжди була добра до мене.
– Що ж тоді змусило вас покинути їх і податися світ за очі в таку небезпечну дорогу?
Жінка допитливо подивилась на місій Берд, і від її пильного ока не сховалося те, що господиня ходить у жалобі.
– Пані,– раптом мовила вона,– вам доводилося втратити дитину?
Запитання було несподіване і роз'ятрило незагоєну рану: минув лише місяць, як у цьому домі померло мале.
Містер Берд відвернувся й одійшов до вікна, а місіс Берд не могла стримати сліз. Нарешті вона опанувала себе й відказала:
– Чому ви про це спитали? Так, я недавно поховала дитину. т