— Щось не дуже він виглядає баским! — зауважив Опудало задумливо. — Воно взагалі ладне бігти?
— Ще й як! — кинув Тіп і вдоволено поплескав Козлу по «крупу».
— Якщо так, то вона має проскочити крізь лави заколотниць і доставити нас до нашого друга, Залізного Лісоруба, — оголосив Опудало.
— Козлі чотирьох не винести! — запротестував Тіп.
— Чотирьох — ні, а трьох якось має, — вирішили Їхня Величність. — Доведеться залишити тут ар’єргард Королівського війська. Бо після того як воно з легкістю було повернуто навтікача, щось я не маю віри в його стійкість.
— Але ж бігти воно здатне, — об’явив Тіп насмішкувато.
— Чогось подібного я й чекав, — образився Солдат. — Та Солдат має стійко терпіти поневіряння військової служби. І якщо потрібно піти на таке, як відтяти свою чудову зелену бороду заради військової хитрості, то я піду й на це. Урешті-решт, краще вже зустрітися з розгнузданими дівчатами, аніж скакати на гарячому незагнузданому дерев’яному скакуні.