— Це тобі наука — ніколи не гадай, коли не певен, — суворо зауважив Опудало. — Бо якщо бракує мудрості, то залишайся вже чурбак чурбаком, яким ти, судячи з усього, і є.
— Так і є! — широко усміхався Гарбузова Голова.
— Як на Нашу Величність, — пом’якшав Опудало, — твій виробник пожалкував набити тобі гарбуза мозковим горошком. Дивись, і голова не пуста була б.
— Ніякого виробника я не просив мене виготовляти, — запевнив Джек.
— Ти ба! Те ж саме було й зі мною, — визнав Опудало ґречно. — А коли так і ми не схожі на пересічних людей, то чом би нам не стати друзями?
— Від усього серця! — вигукнув Джек.
— Як? У тебе є серце, мій сердешний друже? — здивувався Опудало.