— Тс-тс-тс! — зупинив його Опудало. — Почекайте-но, поки Джелія перекладе. Нащо ж нам тлумач, коли ви й слова мені не даєте сказати?
— Гаразд, почекаю, — образився Джек, щиро усміхаючись. — Перекладайте промову, юна леді.
— Їхня Величність запитує, чи ви бува не голодні? — переклала Джелія.
— Аніскільки! — відповів Джек уже люб’язніше, — бо їсти мені й потреби немає.
— Мені теж, — зазначив Опудало і спохопився. — То що він сказав, голубонько?
— А сказав він, що одне око у вас намальоване більшим, ніж інше, — мовила дівчина лукаво.
— Не вірте їй, Ваша Величносте! — у свою чергу спохватився Джек.