Утрьох вони почали радитися, що робити далі, але, на жаль, так нічого й не придумали.
— Не подобаються мені ці рослинолюди, — зізналася дівчинка. — Холодні та мляві, як капуста, хоч і приємні на вигляд.
— А все тому, що в їхніх жилах немає гарячої крові, — завважив Чарівник.
— До того ж у них немає серця, і вони нікого не люблять, навіть самих себе, — похмуро додав хлопчик.
— Принцеса чарівна, — задумливо мовила Дороті. — Але навіть і до неї в мене не лежить серце. Я б залюбки втекла.
— Але куди? — вигукнув Чарівник.
— Не знаю, — розвела руками дівчинка.